Батьки
і діти — це любов і сльози,
Це
вічне щастя і одвічний біль.
Це —
сонце і тепло, сніги й морози,
Мед на
вуста й на вічні рани сіль.
Як на
троянді — колючки і квіти,
Так і в
житті є радість і печаль.
Високі
мрії й дуже різні діти…
Чомусь
таке трапляється, на жаль.
Всім
хочеться все мати в ідеалі,
Причому
водночас і без зусиль.
Щоб
щастя без труда і без печалі
Пливло
саме у руки звідусіль.
Та у
житті такого не буває
Й
запам’ятати треба в чому річ:
Зоря
щаслива лиш тоді засяє,
Якщо
трудитись будеш день і ніч.
А діти
— це і щастя, і турбота,
Відповідальність
і тривога теж.
Без
відпочинку й вихідних робота,
Любов
така, яка не має меж!
Н.Красоткіна
Немає коментарів:
Дописати коментар